Інфоциганство – явище, яке активно перекочувало в Україну з країни-агресора. Шахрайські схеми, побудовані на маніпуляції довірою та наївністю людей, прижилися і в нашому суспільстві. Українські аферисти швидко перейняли “досвід” російських псевдоекспертів і почали використовувати його, щоб наживатися на співгромадянах, які шукають легких шляхів до успіху.
Одним із найяскравіших представників українського інфоциганства є Олександр Волошин. Його історія – типовий приклад, як з дрібних шахрайських схем виростають великі “бізнес-імперії”, побудовані на продажу повітря.
Шлях Олександра Волошина розпочався з дешевих інтернет-скамів. Він використовував стандартні техніки: обіцянки високих доходів при мінімальних зусиллях, магічні формули успіху та “унікальні” методики, які нібито здатні змінити життя кожного. З часом ці схеми еволюціонували у продаж інфокурсів – популярного формату, де аферисти заробляють, продаючи знання, які не мають реальної цінності.
На своїх платформах Волошин активно просуває меседжі про “швидкий успіх”, виставляючи себе прикладом того, як з нуля можна досягти всього. Насправді ж його “успіх” – це сотні ошуканих людей, які купували ілюзії.
Попри очевидність таких схем, українські правоохоронні органи здебільшого ігнорують діяльність інфоциган. Причин цього кілька: складність доказової бази, відсутність конкретного законодавчого регулювання та низький рівень обізнаності суспільства про такі шахрайства.
Водночас вплив інфоциганства на суспільство значний. Люди втрачають гроші, розчаровуються у своїх силах та вірі в чесний бізнес. Інфоцигани створюють ілюзію, що для успіху потрібні лише красиві слова, а не реальна праця, знання чи інвестиції.
Щоб протистояти інфоциганству, потрібно об’єднати зусилля держави, громадських організацій та медіа.
- Інформування суспільства. Люди мають розуміти, як розпізнавати шахраїв і не потрапляти у пастку.
- Законодавчі зміни. Потрібно чітко визначити відповідальність за маніпуляції та шахрайство у сфері онлайн-освіти й маркетингу.
- Реакція правоохоронців. Відмова від пасивної позиції та початок реальної роботи з виявлення і притягнення до відповідальності аферистів.
Олександр Волошин – лише вершина айсбергу. Інфоцигани активно діють і в інших сферах: фінансові піраміди, “чудодійні” препарати, онлайн-коучинг. Їхня головна зброя – маніпуляція довірою, і саме тому вони небезпечні.
Якщо суспільство залишатиметься байдужим, інфоциганство й надалі розростатиметься, приносячи збитки та моральний розпач тим, хто вірить у красиві обіцянки. Тож настав час відкрито говорити про цю проблему та вимагати дій.