Депутатка Верховної Ради від “Слуг Народу” Мар’яна Безугла у себе на офіційній сторінці ФЕЙБУК повідомляє, що заступник голови Офіс Президента України (ОП) Роман Машовець лобіює кандидатуру Олександра Трепака на посаду Головнокомандувача ЗСУ.
Нардепка Безугла повідомляє, що вже писала, як Роман разом із Арестовичем лобіював Залужного, а також згадувала про лобізм на користь Остащенко та Казмірчука для призначення їх на командування медичними силами. Враховуючи ці сумнівні пропозиції та інші подібні ситуації, знову змушена звернути увагу на ризики та поділитися деякими деталями щодо того, ким насправді є Машовець.
Отже, звідки взявся Роман Машовець? Свого часу Романа порекомендував на посаду радника в Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки народний депутат України Ігор Копитін, коли той працював із ГУР МОУ. Пам’ятаю, як Роман приходив до нас і обіцяв налагодити співпрацю з американцями, перехід на стандарти НАТО, запевняв, що має широкі зв’язки з американським політичним істеблішментом. Коли Андрія Богдана замінив Андрій Єрмак, постало питання про заміну профільної заступниці Богдана Ганни Коваленко, яка на той час була коханкою, а згодом стала офіційною дружиною Головнокомандувача ЗСУ Хомчака. Для пошуку більш професійної кандидатури Єрмак, який тоді ще не конфліктував із головою комітету Завітневичем, звернувся за рекомендацією. Завітневич подав кандидатури Машовця та заступника Бурби Ігора Табурця. У підсумку Машовця призначили заступником Єрмака, а Табурця згодом призначили очільником підконтрольної Завітневичу Черкаської області. Зазначу, що Роман доволі успішно пройшов поліграф. І загалом, скажу, що за моїм скромним спостереженням, він має доволі патріотичні погляди та не боягуз.
Проте найбільше Роман любить впливати на кадрові рішення і постійно інтригує, замість того щоб навести лад у напрямку і звітуванні перед Президентом. Так, маючи у підпорядкованому йому Департаменті ОП з національної безпеки всього до двадцяти чиновників, які завалені паперами, він ніколи не наполягав збільшити чисельність департаменту, побоюючись втратити контроль або того, що в ОП з’являться експерти, які зменшать його значимість. До прикладу, нагородний відділ: вся ця відсутність правил, постійні втрати документів тощо — за три роки повномасштабного вторгнення так і не наведено лад…
Машовець має хворобливий інтерес до Сил спеціальних операцій (ССО) і постійно втручається в кадрову політику цього роду військ ЗСУ, не лише на рівні командування, а й середньої ланки. Завдяки посаді керівника внутрішньої безпеки ССО, яку обіймає один із його найближчих друзів, він користується неетичними привілеями доступу до внутрішніх даних спецпризначенців.
Коли у Машовця виник конфлікт із Віктором Хоренком, який не був повністю «його людиною» і відмовився звільняти людей за наданими Машовцем списками, Роман провернув доволі масштабну інтригу, щоб Хоренка зняли, а натомість було призначено Сергія Лупанчука — штабіста без жодного бойового досвіду. Очевидна неспроможність Лупанчука стала всім зрозуміла дуже швидко, і наступною пролобійованою кандидатурою став Олександр Трепак.
Олександр Трепак — військовий популіст. Він підтримує культуру кругової поруки в ССО, уникає прийняття складних та ризикованих рішень, для нього звіт про “успіх” бойового завдання важливіший за саме завдання. Трепак підтримує використання ССО як елітної піхоти, розширює підрозділи, не пов’язані з реальними завданнями ССО. У 2014 році, під час захисту Донецького аеропорту, він добре показав себе разом із десантниками, проте як розвідник за тривалий час не підготував оборону та дуже «швидко» виконав команду щодо передачі ДАП, якщо сказати делікатно.
Трепак прийшов із тактичного рівня та не має досвіду керівництва боєм на оперативно-стратегічному рівні, не кажучи вже про організацію логістики, підготовки, взаємодії сотень тисяч військових тощо.
«Ручний»
І це твоя кандидатура на Головнокомандувача ЗСУ, Романе?
P.S. До речі, свого часу Машовець працював у Юрушева з оточення Януковича, так звані «єнакієвські»; його дружина — родичка Суркісів. Але може, то все «легенда» для прикриття шанованого розвідника:)