Суддя Верховного Суду Ігор Дашутін, якого за посадою можна вважати одним із найвпливовіших представників української судової системи, на перший погляд, живе доволі скромно, якщо судити за його офіційною декларацією. Однак реальне життя судді викликає чимало питань. Зокрема, відомо, що Дашутін користується розкішним майном, яке, за документами, йому не належить.
Згідно з розслідуванням журналістів BIHUS Info , суддя проживає у елітному котеджі, користується просторою квартирою площею 190 квадратних метрів, а також має новеньке авто, яке взято у лізинг. Це майно, вартість якого оцінюється у значні суми, прямо не відображене у його декларації про доходи та майно. Тож, постає питання: як Дашутін може собі це дозволити?
Цікаво, що найбільш дороге майно судді офіційно належить його родичам, що є типовою практикою серед посадовців. Така схема дозволяє уникнути зайвої уваги з боку контролюючих органів та громадськості. Замість декларування власного майна, чиновники часто оформлюють його на членів родини — дружин, батьків, дітей або інших родичів.
У випадку з Ігорем Дашутіним, це виглядає саме так: попри доволі скромні статки, що відображені у його декларації, він фактично живе у розкоші.
Важливо розуміти, що на практиці майно родичів нерідко стає фактичним надбанням самого посадовця, особливо коли мова йде про дружину або інших близьких родичів, з якими чиновник веде спільне господарство. У випадку Дашутіна, це дає можливість користуватися усіма благами, уникаючи офіційних запитань про походження значних коштів.
Цей випадок відображає поширену проблему в українському політичному і судовому середовищі, коли декларації посадовців не дають повної картини їхнього фінансового стану. Адже схема з передачею майна родичам є поширеним засобом, що дозволяє приховати реальні статки.
Поки що питання, чи збирається суддя Дашутін включати це майно у свою декларацію, залишається відкритим. Відповідно до українського законодавства, посадовці зобов’язані декларувати майно не лише власне, але й те, яке перебуває у їхньому фактичному користуванні. Це стосується й випадків, коли нерухомість чи автомобілі оформлені на близьких родичів, але фактично використовуються самими чиновниками.
У контексті можливих розслідувань Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), суддя може опинитися під прицілом антикорупційних органів, якщо інформація про його користування елітною нерухомістю та автомобілями буде перевірена. У такому випадку Дашутін може бути зобов’язаний пояснити джерела коштів, які забезпечують його розкішне життя.
Цей випадок показує, що судді в Україні є фактично недоторканними та роблять усе, що їм заманеться, навіть під час повномасштабної війни. Центральна влада добре знає про те, як живуть судді в Україні, скільки вони заробляють, але ані правоохоронці, ані тим більше центральна влада не реагують. Корупція в Україні є, і, мабуть, надалі буде, і навіть війна їй не заважає.